Методична служба

Вихователь-методист:

Радченко Оксана Григорівна

Педагогічний стаж роботи 13 років.

Підготовка  руки  дитини  до  письма


Підготовка руки дитини до письма починається задовго до відвідування нею школи. Це відбувається і тоді, коли маленьке дитинча захватує іграшку, під час різних ігор з пальчиками малюка, масажу кінчиків пальців, ліпки з пластиліну, глини, тіста та багатьох інших вправ, які допоможуть майбутньому учню красиво писати, не відчуваючи втоми та негативних емоцій. 

Важливо відзразу навчити дитину правильно тримати предмет, яким вона пише або малює. Дитина закріплює неправильну навичку користування письмовим приладдям під час малювання, письма друкованими буквами, штриховки. Адже перевчити набагато складніше, ніж навчити зразу. 

 Правила користування ручкою (олівцем): 

- обов'язкове дотримання правильної осанки дитини, 

- збереження зору, 

- розвиток певних м'язів руки, здатних витримати максимальне навантаження  сьогодні та в майбутньому.


А як же правильно?


Ручка, якою дитина пише, лежить на верхній фаланзі середнього пальця, фіксується великим і вказівним, великий палець розташований декілька вище вказівного; опора на мізинець; середній і безіменний розташований майже перпендикулярно краю столу. Відстань від нижнього кінчика ручки до вказівного пальця 1,5 - 2 см. Кінець ручки орієнтований на плече. Кисть знаходиться в русі, лікоть від столу не відривається. Далі слід простежити за тим, як дитина пише, чи правильно виконує цю дію.

Можна використовувати такий методичний прийом. Поміняйтеся з дитиною ролями. Нехай вона керує вашими діями, підказуючи, якщо ви щось робите не так. Цей прийом концентрує увагу на елементах виконуваної роботи і ефективніше організовує навчання. Потім дитина діє самостійно. Підказка має бути мінімальною і поступово зводитися нанівець. 

      Займатися шестирічне дитя може не більше двадцяти хвилин. 


Як розпізнати неправильний навички?


Про неправильному навику письма говорять наступні деталі:

- неправильне положення пальців: дитина тримає ручку «пучкою», «жменею», «кулаком», великий палець нижче вказівного або розташований перпендикулярно до нього, ручка лежить не на середньому, а на вказівному пальці; 

- дитина тримає ручку дуже близько до її нижнього кінчика або дуже далеко від нього.

-  верхній кінчик ручки направлений убік або від себе. 

 - кисть жорстко фіксована. 

- дуже сильний  або  слабкий  натиск  при  письмі  і  малюванні.


Педагогів та батьків повинно насторожити,  те що дитина активно повертає  аркуш при малюванні і розмальовуванні. В цьому випадку малюк не уміє змінювати направлення лінії за допомогою пальців. 

Якщо дитина малює дуже маленькі предмети, то це може свідчити про жорстку фіксацію кисті руки. Це можна перевірити, запропонувавши намалювати одним рухом коло діаметром 3-4 сантиметри (за зразком). Якщо дитина має схильність фіксувати кисть на плоскості, вона не впорається з цим завданням: намалює замість кола овал, коло значно меншого діаметру або малюватиме його в декілька прийомів, пересуваючи руку або повертаючи аркуш. 

Як виправити?

Для виправлення неправильного навику письма можна скористатися наступними прийомами:

- на верхній фаланзі безіменного пальця можна поставити крапку, пояснивши дитині, що ручка повинна лежати на цій крапці; 

- намалювати на ручці межу, нижче за яку не повинен опускатися вказівний палець.

- якщо жорстко фіксована рука, то може допомогти обведення або малювання крупних фігур, розміром в третину альбомного аркуша, без відриву руки. 


Якщо до школи ваша дитина довго застібає ґудзики, не вміє зав'язувати шнурки, часто упускає що-небудь з рук, вам слід звернути увагу на сформованість навику письма. 


Як розвинути дрібну мускулатуру руки дитини?


• Розминати пальцями тісто, глину, пластилін, м'яти поролонові кульки, губку. 

• Катати по черзі кожним пальцем дрібні намистини, камінчики, кульки. 

• Ляскати в долоні тихо, голосно, в різному темпі. 

• Нанизувати намистини, ґудзички на нитки. 

• Зав'язувати вузли на товстій і тонкій вірьовках і шнурках. 

• Заводити будильник, іграшки ключиком. 

• Штрихувати, малювати, розфарбовувати олівцем, крейдою, фарбами, ручкою і так далі. 

• Різати ножицями. 

• Конструювати з паперу (орігамі), шити, вишивати, в'язати. 

• Робити пальчикову гімнастику. 

• Малювати узори по клітинках в зошиті. 

• Займатися на домашньому стадіоні і снарядах, де потрібний захват пальцями (кільця, щаблина та інші). 




Поради батькам


Письмо - складний процес, який вимагає спільної роботи м'язів кисті, усієї руки, координації рухів всього тіла. Не кожен дорослий вміє красиво писати, що ж говорити про дітей?

Підготовка до письма - один з найскладніших етапів підготовки до школи. Це пов'язано як з психофізіологічними особливостями 5-6-річної дитини, так і з самим процесом письма. У дітей цього віку недостатньо розвинені дрібні м'язи руки, координація рухів недосконала, не сформована здатність до оцінки просторових відмінностей, від якої залежить якість написаного. Але ми, дорослі, і не повинні ставити собі за мету будь-що навчити дитину писати до школи, наша мета - підготовка руки до письма.

Існує багато ігор і вправ для розвитку моторики.

1. Ліплення з глини та пластиліну. Це дуже корисно, причому ліпити можна не тільки з пластиліну та глини. Якщо на дворі зима, - що може бути краще снігової баби або гри в сніжки. А влітку можна спорудити казковий замок з піску або дрібних камінчиків.

2. Малювання, розфарбовування картинок - улюблене заняття дошкільнят. Звернути увагу потрібно на малюнки дітей. Різноманітні вони? Якщо хлопчик малює тільки машини і літаки, дівчинка - схожих один на одного ляльок, то це навряд чи позитивно вплине на розвиток образного мислення дитини. Батькам необхідно урізноманітнити тематику малюнків, звернути увагу на основні деталі, без яких малюнок стає спотвореним.

3. Виготовлення виробів з паперу. Наприклад, виконання аплікацій. Дитині потрібно вміти користуватися ножицями і клеєм.

4. Виготовлення виробів з природного матеріалу: шишок, жолудів, соломи та інших доступних матеріалів.

5. Конструювання.

6. Застібання і розстібання ґудзиків, кнопок, гачків.

7. Зав'язування і розв'язування стрічок, шнурків, вузликів на мотузці.

8. Загвинчування і розгвинчування кришок банок і бульбашок.

9. Всмоктування піпеткою води.

10.Відкривання і закривання дверцят або скриньки.

11.Нанизування намистин і ґудзиків. Влітку можна зробити намисто з горобини, горішків, з насіння гарбуза і огірків, дрібних плодів.

12.Плетення кісок з ниток, вінків із квітів.

13.Всі види ручної творчості: для дівчаток - в'язання, вишивання і т.д., для хлопчиків - карбування, випалювання, художнє випилювання і т.д. Навчіть Ваших дітей усьому, що вмієте самі.

14.Перебирання круп. Насипати в невелике блюдце, наприклад, гороху, гречки і рису і попросити дитину перебрати. Для майбутніх першокласників це теж дуже корисне заняття.

15. «Показ» віршів. Нехай дитина показує руками все, про що йдеться у вірші. По-перше, так веселіше, а значить, слова і сенс запам'ятаються краще. По-друге, такий маленький спектакль допоможе дитині краще орієнтуватися в просторі і користуватися руками.

16.Театр тіней. Запросити малюка з'єднати великий і вказівний пальці, а решта розпустити віялом. Диво: на освітленій настільною лампою стіні з'явиться папуга. Якщо розправити долоню, а потім загнути вказівний палець і мізинець відставити, на стінці з'явиться собака.

17.Ігри в м'яч, з кубиками, мозаїкою.

Всі ці вправи приносять потрійну користь дитині: по-перше, розвивають його руки, готуючи до оволодіння письмом, по-друге, формують у нього художній смак, що корисно в будь-якому віці, і, по-третє, дитячі фізіологи стверджують, що добре розвинена кисть руки "потягне" за собою розвиток інтелекту.


Суть особистісно-орієнтованої педагогічної технології заключається у зверненні до суб’єктивного досвіду дитини. Головне при цьому – визнання унікальності кожної дитини.